Що таке монографія та як правильно її написати?

Кожен вчений, який має намір захищати наукову дисертацію, цікавиться питанням, як написати монографію. Під монографією розуміють авторську наукову працю, в якій зображено дослідження з певної теми (теми дисертації). Робота необхідна захисту докторської, а й наявність монографії для кандидатської буде лише плюсом.

У науковій праці автор узагальнює та аналізує наявну в літературі інформацію з тематики, висуває нові гіпотези, зображує власну позицію, визнану як досягнення науковою спільнотою. Для написання праці проводиться широке тривале дослідження, використовується великий бібліографічний перелік.

Написання монографії має багато особливостей, правил, вимог. Зі статті Ви дізнаєтеся, як написати монографію з урахуванням професійних рекомендацій, чим допоможе наукова робота у розвитку кар'єри. Якщо у Вас немає часу на написання монографії, Ви можете скористатись нашим студентським сервісом (в свою чергу, ми гарантуємо якість роботи та необмежену кількість правок, аби Ваша робота була ідеальною).

Що таке монографія?

Монографія є науковою публікацією, спрямованою глибоке вивчення однієї конкретної теми з використанням власних гіпотез, теорій, концепцій. У роботі має максимально докладно та всебічно розглядатися проблема. Автор повинен продемонструвати глибокі пізнання та здатність обробляти, аналізувати досліджувану інформацію.

Під монографією розуміють дослідження, присвячені одній темі, але не обов'язково написані одним автором. Головне завдання наукової праці – знайти нові унікальні розв'язання певної проблеми, які сприяють розвитку науки. Основна відмінність монографії від наукової статті у журналі полягає в обов'язковому доповненні роботи списком літератури, примітками та рецензіями авторитетних учених. Працю випускають тиражем щонайменше 500 примірників, матеріал публікують у наукових фахових виданнях, що входять до списку ВАК.

Наукова робота потрібна вченому-здобувачу наукового ступеня, захист докторської дисертації неможливий без видання щонайменше двох авторських монографій. При написанні матеріалу кандидати керуються встановленими науковим товариством вимогами, а дослідження повинні показувати напрямок та зміст дисертації. Монографію вважають завершальним етапом дослідницької роботи, яка підтверджує компетентність автора в питанні. Окрім цього, видання такої публікації – надійний спосіб захисту авторських прав, на відміну від простої статті. Надалі на хороший матеріал можуть посилатися інші вчені, це підвищуватиме авторитет автора.

Види монографій

Залежно від кількості авторів, що беруть участь у написанні монографії, розрізняють індивідуальні та колективні роботи:

– авторська монографія – наукова праця, написана одним автором (це чудовий спосіб збільшити свій авторитет у наукових колах, продемонструвати результати своїх досліджень);

– колективна монографія – матеріал, написаний декількома вченими у співавторстві (часто до колективної роботи вдаються, коли в одного автора недостатньо відомостей для видання повноцінного рукопису).

Зазвичай не заведено залучати до колективної праці понад п'ятьох співавторів. Вчені публікують пропозиції щодо спільної роботи в Інтернеті, де легко можна знайти авторів за своєю тематикою. При цьому навіть колективна монографія має бути присвячена розв'язанню однієї спільної проблеми, де кожен вчений може мати своє бачення її вирішення. Інакше це вже не монографія, а збірка наукових праць.

Необхідна кількість монографій для захисту докторської дисертації

На момент захисту докторської у претендента має бути випущено мінімум дві наукові праці, що відповідають чинним правилам та нормам.

У монографії необхідно показати суть дисертації. Крім загальноприйнятих нормативних актів, не зайвим буде поцікавитися про індивідуальні вимоги, ухвалені в дисертаційній раді того ВНЗ чи НДІ, де планується захист. Наукові статті у журналах – це первинні публікації автора, а монографія – вторинні дослідження з більш глобальним вивченням матеріалу.

Правила та вимоги до написання монографії

Перед тим як написати монографію, важливо розуміти, що наукова праця пишеться насамперед не для себе, а для людей. Через монографію матеріали досліджень стають доступними широкому колу читачів. У зв'язку з цим робота має бути написана простою зрозумілою мовою, читачі не повинні користуватися словником термінів, щоб зрозуміти зміст тексту. Основний акцент при написанні робиться на публікації результатів дослідження в рецензованих виданнях (список ВАК в Україні або міжнародні Scopus, Web of Science).

У наукових колах часто можна почути думку, що монографія – це перероблена дисертація.

Насправді це не так, адже обидві праці належать до різних типів публікацій. Якщо дисертація – це суворо наукова робота, то монографія – науково-популярна чи навчально-методична.

Окремі наукові положення докторської можуть входити до розділів монографії, але необхідно враховувати, що вони будуть доступні не лише вузькопрофільним фахівцям. Чим простіше і зрозуміліше написано рукопис, тим краще.

Авторська робота має відповідати ряду критеріїв:

– Дослідження претендента повинні максимально повно та глибоко розкривати задану тему. Якщо йдеться про колективну працю, всі розділи авторів повинні становити єдину наукову працю з логічним зв'язком між розділами.

– Результати досліджень, згаданих у монографії, є даними лише з однієї теми. Цей пункт суттєво відрізняє наукову працю від дисертації.

– Інформація у монографії може передавати раніше не виявлені моменти, передавати нове бачення описуваної проблеми, але вона не має суперечити загальноприйнятим законам і теоріям.

– У монографії не має бути таких понять, як «актуальність проблеми», «мети та завдання», «новизна».

Особливу увагу слід приділити складання списку використаних літературних джерел. До нього повинні входити матеріали, що підкреслюють важливість проблеми, що містять спірні або не до кінця вивчені відомості, які вимагають більш детального вивчення. Список літератури оформляється відповідно до чинного ДСТУ.

Обов'язковою умовою є наявність хоча б двох рецензій від авторитетних вчених з докторським ступенем, які працюють в аналогічному або суміжному напрямку. Рецензії мають бути офіційно оформлені та засвідчені за місцем роботи рецензентів.

Оформлення монографії.

Існує ряд загальних правил щодо оформлення монографії:

– Рекомендований розмір шрифту – 14 кегль Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5.

– Відступи: перший рядок абзацу – 1,25 см.

– Скорочення слів та поєднань – за ДСТУ.

– Обов'язковим є наявність списку літератури, теж за ДСТУ.

– Наявні графічні дані розташовуються за текстом і надаються окремими файлами у наступних допустимих форматах: eps, gif, jpg, ai, bmp, tif.

– Нумерація таблиць має бути арабськими цифрами, наскрізна.

– Монографії має бути присвоєно індекс УКД, ББК та Міжнародний стандартний номер.

З урахуванням правильного оформлення роботи буде отримано чи не отримано допуск праці для публікації. А саме це і стане запорукою того, чи отримаєте Ви бажаний науковий ступінь чи ні.

Що обов'язково входить до змісту монографії?

В обов'язковому порядку монографія повинна містити такі розділи:

– анотація - як правило, не більше 1000 символів, тут не вказують цілі та завдання дослідження, не згадують «предмет дослідження», а лише коротко розповідають про досліджувану наукову проблему;

– вступна частина – містить аналіз відомостей інших учених, які займалися вирішенням тієї ж проблеми, а також власні судження здобувача щодо того, як він збирається її вирішувати;

– основна частина – наповнена авторськими практичними дослідженнями, які проводить кандидат, посилаючись на наукові праці інших вчених;

– висновки – підбивання підсумків роботи, формулювання основної думки всієї праці, надання рекомендацій щодо практичного застосування отриманих результатів.

Для наочності у монографії використовують схеми, таблиці, малюнки, діаграми.

Назва монографії

Назва монографії має бути короткою і зрозумілою, складатися з 5-6 слів. На відміну від дисертації, де найменування чітко показує предмет дослідження, у назві монографії може бути певна узагальненість. Варто уникати довгих складних найменувань із 10-12 слів, вони відштовхують потенційного читача. Якщо потрібно уточнення, можна вказати їх таким чином: основну назву пишуть великими літерами на титульній сторінці, а додаткове пояснення дрібнішим шрифтом після точки. Наприклад: «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА УКРАЇНИ. Перспективи розвитку».

Редагування монографії

Редагуванням називають процес обробки авторського тексту редактором для його відповідності публікаціям на друку. При цьому на виході отримують матеріал з покращеним змістом та формою, але зі збереженням індивідуальності автора. Перед видавництвом монографії виконують два види редагування: наукове та літературне.

Науковий редактор підбирається у певній галузі знань, залежно від тематики дослідження. Фахівець перевіряє відповідність викладеної інформації загальновідомим науковим фактам. Таким чином, наукове редагування – це аналіз та оцінка рукопису з наукового боку.

Літературний редактор оцінює, аналізує та вдосконалює матеріал з погляду правильності його стильового, композиційного відношення. Як літературний редактор виступає журналіст або філолог, він перевіряє текст за багатьма параметрами: дотримання правил української мови, друкарські помилки, орфографію і пунктуацію та навіть дотримання точності оформлення цитат.

Такий ґрунтовний підхід до перевірки авторської праці викликає страх у багатьох вчених. Здобувачі бояться, що в результаті редагування зникне індивідуальність роботи, зменшиться її цінність. Тому досвідчені вчені вважають за краще обходитися без наукового та літературного редагування. До того ж сьогодні є чимало комп'ютерних програм, які дозволять самостійно оцінити якість роботи, перевірити наявність граматичних та стилістичних помилок, без залучення фахівців.

Коректором називають спеціаліста, який займається перевіркою тексту на дотримання правил орфографії, пунктуації у різних друкованих виданнях. Він виправляє помилки, виявляє помилки та невідповідності дійсності. Коректор перевіряє, як виконано скорочення, оформлено таблиці, виноски, посилання. Якщо виявляє стилістичні похибки, погодить можливість їх застосування з редактором.

Текст піддається ретельній перевірці та редакції, претендент змушений тісно співпрацювати з видавництвом, незалежно від того, публікується він за власні кошти чи безплатно.

З чого почати та як написати монографію з дисертації?

Монографія вважається науковою працею в тому випадку, коли вона відповідає низці вимог:

– об'єкт дослідження є зрозумілим та чітким;

– дослідження присвячені тим питанням, які вже досліджувалися у минулому;

– гіпотези, що наводяться, можна підтвердити або спростувати, тобто інформація повинна підлягати подальшим дослідженням.

При написанні монографії слід правильно виконати такі важливі дії:

1. Вибрати тему. Тема повинна бути конкретною та розмежованою. Дайте відповідь собі на запитання: «Якими дослідженнями в цій темі я хочу займатися?», «Які підходи використовували інші вчені, чим відрізняються їхні роботи?».

2. Зібрати та проаналізувати чинну інформацію. Насамперед потрібно ознайомитися з бібліотечними каталогами, щоб знайти доступні матеріали на обрану Вами тему. Усі відповідні публікації слід копіювати чи виписувати.

3. Вивчити та оцінити зібрані дані. З усіх літературних джерел, які зібрані на тему дослідження, потрібно вибрати відповідну інформацію.

4. Скласти план роботи. За допомогою графіка, ескізу, концептуальної карти та інших інструментів, скоординуйте свої дії.

5. Описати хід виконання робіт. На цьому етапі здійснюються основні дії з текстом. Потрібно використовувати максимум інформації, щоб думка автора виглядала переконливо, а не висловлювала лише думку окремого вченого. Наочно покажіть, що праця ґрунтується на наукових знаннях, а не на припущеннях.

6. Підготувати демонстраційні матеріали та описати результати досліджень. Тут описується практична значущисть та цінність отриманих результатів. Інформація повинна подаватися як важлива та перспективна для розвитку науки в досліджуваному напрямку.

7. Опрацювати бібліографію. Кожне джерело інформації, що використовується автором, має бути зображено в рукописі. Уважно вичитуйте текст, щоб уникнути помилок.

Отже, щоб написати монографію, не потрібно мати особливих знань. Достатньо вміти знаходити та обробляти інформацію, мати бажання створити наукову працю в обраній галузі науки. На відміну від дисертації, така робота ґрунтується на практичному застосуванні, у ній допускається використовувати тези, посилання на літературні джерела. Можна сміливо сказати, що монографія – це практичне керівництво до дисертації.

Загальні рекомендації щодо написання монографії

Всупереч тому, що монографія – це не суворо наукова робота, як дисертація, а скоріше науково-публіцистична, все ж таки її написання та видавництво регламентується вимогами вченої комісії.

Дотримуйтесь наступних рекомендацій під час створення рукопису:

– Назва має бути короткою, простою і зрозумілою будь-якому читачеві. Достатньо назви з 5-6 слів.

– Оформлення має відповідати ДСТУ. Шрифт, відступи, скорочення, формули – весь матеріал оформлюють відповідно до вимог.

– Зміст має бути виконаний в одному стилі та збігатися з основним текстом, бути зрозумілим та зручним для читача. Закінчивши написання рукопису, слід перевірити, чи збігаються назви всіх розділів, нумерації сторінок.

– На кожен малюнок, таблицю в тексті має бути посилання. Звірте нумерацію таблиць, формул, малюнків за текстом.

– Посилання на літературні джерела слід оформляти відповідно до ДСТУ. Номери посилань за текстом та їх порядковий номер у списку мають збігатися. Якщо у списку дуже багато джерел або вони є різноплановими, зручніше зробити окремі списки літератури до кожного розділу.

– Усі абревіатури потрібно розшифровувати під час першого використання. Не слід зловживати скороченнями, вони ускладнюють сприйняття інформації.

– Добре та уважно вичитуйте матеріал перед відправкою у видавництво. Краще роздрукувати роботу та перевіряти її у паперовому варіанті, тому що на комп'ютері не завжди можна помітити помилку. Робіть перерву щоразу, коли переглянули кілька сторінок.

Видання монографії

Конкретного списку видавництв, де мають публікуватись монографії, немає. Раніше ВАК публікував такі списки, але наразі такої практики немає. Вибір видавництва, яких нині дуже багато, залишається на розсуд автора. Видавництва пропонують різні умови публікації залежно від того, які послуги вони пропонують.

Питання про тираж обговорюється з видавництвом, але у вихідних даних виданої монографії бажано вказати цифру не менше 500 екземплярів відповідно до побажань ВАК.

Отож, як написати монографію, повинен знати кожен науковець, адже від цієї наукової праці залежить захист дисертації та авторитет автора у наукових колах. Важливо чітко розуміти різницю між монографією та дисертацією, це дві різні роботи, які мають різні цілі.

Монографія є обов'язковою публікацією, яка передує захисту дисертації, але не повинна повторювати її. Це авторська робота, в якій претендент демонструє свої вміння вивчати та аналізувати інформацію, висловлювати власну точку зору та робити значущі для науки висновки.

Важливо дотримуватись вимог та рекомендацій наукової ради при написанні наукової праці. Це значно прискорить процес випуску рукопису та збільшить шанси на успішний захист дисертації.

Інна Короленко – автор блогу наукової агенції «Наукстат», яка пише для Вас про все, що пов'язано з вимогами, правилами та іншою важливою інформацією, щодо наукових публікацій в Scopus & Web of Science та фахових виданнях!