Бібліометрика української науки
Бібліометрика – це статистичний аналіз книг, статей чи інших публікацій. Аналізи використовуються для відстеження результатів та впливу автора чи дослідника. Це може допомогти у просуванні по службі та на посаді, а також у фінансуванні та грантах. Бібліометрія також використовується для розрахунку імпакт-факторів журналу, що допоможе вам вирішити, в якому журналі публікуватися.
По суті метод бібліометрії використовується для вивчення впливу в дослідженнях. Бібліометрія також використовується у кількісній оцінці досліджень.
Історично методи бібліометрії використовувалися для простеження взаємозв'язків між цитатами з академічних журналів. Аналіз цитування, який включає вивчення документів, на які посилається елемент, використовується при пошуку матеріалів і аналізі їх переваг. Індекси цитування дозволяють користувачам виконувати пошук у часі від відомої статті до пізніших публікацій, у яких цитується відома стаття.
Чому важлива бібліометрика?
–Бібліометрика може використовуватися як показник важливості та впливу Вашої роботи чи роботи дослідницької групи, відділу чи університету, її цінності для широкої дослідницької спільноти.
–Заявки на фінансування, дослідні посади або просування по службі можуть вимагати бібліометричних даних, і Ви можете включити їх у своє резюме.
–Бібліометрика все частіше використовується для вимірювання та ранжування результатів досліджень як у рамках установ, так і на національному чи міжнародному рівні.
–Бібліометрика може бути використана як інструмент для визначення сильних сторін дослідження та обґрунтування рішень щодо майбутніх дослідницьких інтересів.
Бібліометрика у різних дисциплінах
Бібліометрика зазвичай орієнтована на дані про цитування журнальних статей. Тому вони можуть бути менш актуальними у дисциплінах, які меншою мірою залежать від публікацій у журналах, таких як мистецтво, гуманітарні науки, соціальні науки, інформатика та інженерія.
Бібліометрика української науки — національний бібліометричний та наукометричний сервіс, призначений для формування в суспільстві цілісної уяви про стан та динаміку процесів, що мають місце в науковому середовищі України. На основі глибокого бібліометричного аналізу публікацій сервіс проводить багатокритеріальне регулярне дискретне рейтингування суб'єктів наукового простору України. Бібліометрика української науки є національним сегментом проєкту Ranking of Google Scholar Profiles.
До складу бібліометрики української науки входять:
–реєстр науковців України, які виставили в мережі Інтернет інформацію про свої публікації;
–єдине вікно доступу до бібліометричних показників українських учених і колективів у провідних наукометричних системах;
–інструментарій аналітичної обробки бібліометричних даних для одержання інформації щодо галузевої, відомчої та регіональної структури вітчизняної науки;
–джерельна база для експертного оцінювання результативності діяльності вчених і дослідницьких колективів;
–національна складова проєкту Ranking of Scientists (Cybermetrics Lab).
Бібліометрика української науки здійснює пошук науковців, які створили бібліометричні профілі в системі Google Scholar, і надає наступну аналітичну інформацію:
–рейтинг за даними Google Scholar: установ, наукових колективів, періодичних видань;
–розподіл учених за даними Google Scholar: за галузями наук, відомствами, містами, індексом Гірша;
–геоаналітика науки України за даними Google Scholar;
–рейтинг наукових установ за даними систем: Scopus, РИНЦ, Ranking Web of Research Centers;
–рейтинг науковців за даними систем: Scopus, РИНЦ;
–рейтинг періодичних видань за даними систем: Web of Science, Scopus, РИНЦ.
Обмеження бібліометрики Бібліометричні дані пропонують кількісний метод аналізу результатів авторів чи журналів, але використання бібліометрії має обмеження:
–Потрібно уникати порівнянь між предметними областями. Деякі предметні області мають вищий рівень публікацій та цитованості. Наприклад, статті з молекулярної біології створюються швидко і часто цитуються порівняно зі статтями з інформатики чи математики. Це означає, що середній молекулярний біолог, ймовірно, матиме більший індекс Гірша, ніж провідний вчений-комп'ютерник. –Важливо не проводити порівняння між авторами різного віку чи стажу професійної діяльності. Автори, які публікувалися протягом багатьох років, мали більше часу для накопичення цитувань і репутації. Ви можете певною мірою обмежити бібліометричні результати певним діапазоном дат для більш об'єктивного порівняння. –Підрахунок індексу цитування може вводити в оману, наприклад, якщо автор включає велику кількість самоцитувань або якщо група однолітків погоджується цитувати один одного, щоб підвищити рівень цитування. Процес рецензування журналів повинен виявляти та запобігати цьому. –Статті можуть бути представлені під різними назвами, хоча насправді це той самий автор. У базах даних є способи обійти це, включаючи угруповання варіантів імені та присвоєння кожному досліднику індивідуального числового ідентифікатора. –Деякі типи публікацій зазвичай отримують більше цитувань, ніж інші. Наприклад, оглядові статті та статті про методи, швидше за все, цитуватимуться частіше, ніж статті, засновані на лабораторних дослідженнях. –Показники цитування відрізнятимуться залежно від джерела даних, оскільки різні бази даних включають різні журнали та роки охоплення.
Крім того, бібліометрика є мірою впливу дослідження на подальші дослідження, а не обов'язковою якістю цього дослідження. Тому бібліометрію завжди слід використовувати з обережністю, і її не слід розглядати як заміну рецензування, а краще використовувати для доповнення або перевірки якісної оцінки.
Для отримання додаткової інформації щодо написання наукових робіт натисніть тут.
Інна Короленко – автор блогу наукової агенції «Наукстат», яка пише для Вас про все, що пов'язано з вимогами, правилами та іншою важливою інформацією, щодо наукових публікацій в Scopus & Web of Science та фахових виданнях!
Чи була корисною ця стаття?
Comments